Пошук по сайту













AQA.ru - Портал аквариумистов. Форумы, фотогалереи, интернет-магазин


korm-dlya-ryb-brachionus-calyciflorus 
korm-dlya-ryb-brachionus-plicatilis 
korm-dlya-ryb-keratella 
Brachionus calyciflorus
Brachionus plicatilis
Keratella


КОЛОВЕРТКИ


Коловертки (Rotifera, Rotatoria) - це клас дрібних багатоклітинних безхребетних організмів, що нараховує більше 1500 видів і різноманітних форм. Коловертки - ледь помітні неозброєним оком організми (від 40 мкм до 2 мм). Разом з інфузоріями й наупліями ракоподібних вони входять до складу "живого пилу" (найдрібніші кормові організми), та є стартовим кормом для вигодовування молоді більшості видів риб.

Тіло коловерток прозоре й, майже, безбарвне. Забарвлення його залежить від вмісту харчового тракту. В більшості випадків, тіло складається з голови, тулуба й ноги. На передньому кінці голови розташований навколоротовий апарат. Він складається з двох кілець швидко й узгоджено рухливих війок, за допомогою яких коловертки можуть пересуватись у воді, вловлювати кормові частинки та спрямовувати їх у рот. Це найхарактерніша риса коловерток, що відрізняє їх від усіх інших дрібних безхребетних тварин. Середня частина тіла - тулуб. У деяких коловерток (їх називають панцирними) покрите м'яким прозорим мішкоподібним панцирем. До них належать широко розповсюджені в природі коловертки роду Brachionus. Відповідно тих, які не мають панциря - Rotatoria (типовий представник - Philodina spp.) - називають безпанцирними. Задня частина тіла - нога - є у більшості коловерток, з її допомогою вони регулюють напрямок руху. Завдяки особливим залозам, що виділяють клейку речовину, коловертки можуть прикріплюватись до субстрату. Живуть вони як у прісноводних так і в солоноводних водоймах.

В залежності від способу життя більшість коловерток належить або до планктонних, або до бентичних. Планктонні види, переважно, тримаються в товщі води. Бентичні коловертки більшу частину часу проводять на одному місці, прикріплені ногою до твердих предметів. Коловертки можуть існувати в доволі широкому діапазоні температур - від 1-2 до 35-37°С. При цьому спостерігається досить чіткий поділ на термофільні (теплолюбиві) види, які зустрічаються в природі, головним чином, літом при температурах 18-30°С, та термофобні (холодолюбиві), характерні для осенньо-зимового зоопланктону, що живуть у більш холодній воді. Тривалість життя коловерток, в залежності від видів, коливається від двох-чотирьох днів (у самців) до шести тижнів (у самиць). Дихають коловертки усією поверхнею тіла. Більшість коловерток - рослиноїдні тварини, які поїдають хлорелу, сценедесмус й інші мікроводорості. Є коловертки, які живляться бактеріями та органічним мулом - детритом, але зустрічаються й хижаки, наприклад коловертки роду Asplanchna, а також всеїдні форми.

Коловертки бувають живородними і яйцекладними. Існує два типи різмноження. Перший тип - лише партеногенетичне (одностатеве). При цьому популяція коловерток складається виключно з самиць. Другий тип - у цьому випадку одностатеве й двостатеве розмноження чергуються в залежності від зовнішніх умов. Якщо умови довкілля сприятливі, то популяція коловерток складається з самиць, нездатних до запліднення, їх називають аміктичними. Вони розмножуються партеногенетично, відкладаючи незапліднені аміктичні яйця. При незмінних сприятливих умовах це може продовжуватись нескінченно довго. За різких коливань умов середовища, пов'язаних зі змінами таких фізико-хімічних факторів, як температура, рН, освітленість, вміст кисню, розчинених солей, а також якості й кількості доступної їжі, коловертки переходять до двостатевого розмноження. В цих випадках з аміктичних (літніх) яєць починають вилуплюватись міктичні самиці, здатні до запліднення. Якщо міктична самиця не запліднена, вона відкладає яйця, з яких вилуплюються лише самці, запліднені особини відкладають зимові яйця (цисти). Розвиток яєць (крім зимових) продовжується до 24 годин, у залежності від зовнішніх умов. Цисти мають фазу спокою і покриті міцною захистною оболонкою, що дозволяє їм переносити несприятливі зовнішні умови (висушування, проморожування і т.д.). Період спокою може тривати декілька тижнів, місяців, іноді років. З настанням сприятливих умов з яєць вилуплюються лише аміктичні самиці. Коловертки вилуплюються з яєць невеликими порціями в різний час протягом ряду років. Порційний розвиток цист - чудове пристосування, завдяки якому коловертки вловлюють у водоймі потрібні для їх інтенсивного розмноження умови.

Будова тіл коловерток доволі складна, форми дуже різноманітні, тому ми постараємось описати найрозповсюдженіші види.

Brachionu rubens - прісноводна коловратка має розмір менше 0,1-0,3 мм. Дозрівають вони, за оптимальної температури інкубації 22-32°, за добу. Тривалість життя - 4-17 днів. Самиця дає від 3 до 12 яєць кожні 12 годин. Br. rubens часто й надовго прикріплюється своєю ногою до панциря дафнії, і, не витрачаючи енергії на пересування, в спокійному стані, відфільтровує харчові частинки, весь час змінюючи (за допомогою рачка) місце свого проживання. Часто вони настільки густо обліплюють панцир дафнії, що остання виглядає "волохатою". Живляться в природі планктоними водоростями.

Brachionus calyciflorus - прісноводна коловратка, має розмір 0,1-0,3 мм. Розмір дорослих самиць 0,57 мм. Дозрівають самиці протягом доби, тривалість життя дорослої особини до трьох тижнів. Рослиноїдний вид. Самиця відкладає яйця кожні 12 годин. Дуже поживна, використовується для вигодівлі морських і прісноводних риб.

Brachionus plicatilis - це дрібні коловертки розміром 0,08-0,3 мм. Це евригалинний вид, зустрічається в природі в водоймах з солоністю від 1 до 90%. Розмножується коловратка за температури 15-35°С (оптимально 28+2°С) Середня вага 1 млн. коловерток складає 1,5 г. Живляться фітопланктоном і бактеріями. Самці живуть 2-3 доби. Самиці - до 2 тижнів. Статевозрілими стають через 1-1,5 доби. Яйця важчі за воду. Висока харчова цінність, невибагливість до умов середовища, висока швидкість розмноження зробили цю коловертку одним з головних кормових об'ектів.

Asplanchna priodonta - одна з найбільш великих (0,28-1,50 мм) прісноводних коловерток. Доросла аспланхна є хижаком. Вона живиться інфузоріями й більш дрібними коловертками. Ці типові планктонні тварини все життя проводять в товщі води, знаходяться в безперервному русі. Плавають вони ротовим отвором вперед, не обертаються навколо своєї осі, як інші коловертки. Тіло аспланхни прозоре, майже кругле. Аспланхн, зазвичай, використовують для відгодівля молоді риб в якості добавки до основного корму під час переходу з більш дрібних кормів до більш великих. Харчова цінність аспланхн відносно низька.

Коловертки менш рухливі, ніж інфузорія-туфелька, мають менший розмір, ніж науплії ракоподібних, високу швидкість розмноження - все це робить коловерток більш бажаним стартовим кормом для личинок переважної більшості риб і вельми зручним об'ектом для вигодовування молоді акваріумних риб.

повернутися назад