П'явки (Hirudinea) - клас безхребетних тварин типу Кільчасті черви. Тіло видовжене або овальне, злегка приплюснуте в спинно-черевному напрямку, чітко розділене на дрібні кільця, які в числі 3-5 відповідають одному сегменту тіла. В шкірі містяться численні залози, що виділяють слиз. На задньому кінці тіла вилика присоска, нерідко й на передньому кінці є добре розвинена присоска, в центрі якої розміщено рот. На головному кінці тіла дугою або попарно одне-за-одним розташовані від 1 до 5 пар очей.

Органи травлення починаються ротом, озброєним трьома хитиновими зубчастими пластинками (щелепні - Gnathobdellidae), які служать для прорізання шкіри при смоктанні крові у тварин, або здатними випинатися хоботком (у Rhynchobdellidae).

У порожнині рота відкриваються численні слюнні залози, що, іноді, виділяють ядовитий секрет. За глоткой, яка грає роль насоса, йде обширний дуже розширюваний шлунок, забезпечений боковими мішками (до 11 пар), з яких задні найдовші. Задня кишка тонка й коротка.

Кровоносна система складається частково зі справжнії пульсуючих судин, частково з порожнин сінусів. Кров у хоботних п'явок безбарвна, у щелепних - червона, внаслідок розчиненого в лімфі гемоглобіну. Особливі органи дихання є лише у п'явок роду Branchellion, у формі листоподібних придатків з боків тіла.

П'явки - гермафродити. Чоловічі статеві органи складаються, в більшості з пухирців (сім'яників), по парі в 6-12 середніх сегментах тіла, з'єднаних, на кожній стороні тіла, загальним вивідним протоком. Ці протоки відкриваються назовні одним отвором, що лежить на черевній стороні одного з передніх кілець тіла. Жіночий статевий отвір лежить на один сегмент позаду чоловічого і веде до двох окремих яйцеводів з мішкоподібними яєчниками. Копулюють дві особини, кажна з яких одночасно грає роль самиці й самця. П'явка, під час кладки яєць, виділяє густий слиз, що оточує у вигляді чохла середню частину тіла. В цей чохол відкладаються яйця. Після чого п'явка виповзає з нього, при чому краї його отворів склеюються й утворюють, таким чином, капсулу з яйцями всередині, прикріплену, зазвичай, до нижньої поверхні листа водорости. Зародки, полишаючи яйцеву оболонкуЮ деякий час тримаються на нижній стороні тіла матері.

Усі п'явки - хижаки, живляться кров'ю, здебільшого, теплокровних тварин, або молюсків, червів і т. д.

Живуть Hirudinei, переважно, в прісних водах або у вологій траві, але є й морські форми, наприклад, п'явки роду Pontobdella, родини Риб'ячих п'явок (Piscicolidae).

Piscicola geometra - п'явка-землемір. 1-5 см у довжину. Тонке округле тіло з дуже великою задньою присоскою. Плаває у воді (прісній та солонуватій) або тримається на рослинах, чатуючи риб, кров'ю яких живиться. Після спарювання, яке проходить на рибі-господарю, обидві п'явки (гермафродити) відкладають на водні рослини до 90 коконів.

Aulostomum gulo - кінська п'явка. Чорно-зеленого кольору, з більш світлим низом. Розповсюджена в болотах і річках Європи.

Haemopis sanguisuga - хижа велика псевдокінська п'явка. Близько 10 см у довжину, максимально 15 см. Зеленувато або буровато-чорна. Розповсюджена в ставках, річках і канавах; виходить і на берег. Хижак. Нападає на будь-яку тварину, яку може здолати, наприклад, на дощових червів. Кокони відкладає у вологому ґрунті на березі.

Hirudo medicinalis - п'явка медична, до 15 см у довжину і 2 см в ширину, чорно-бура або чорно-зелена, з візерунковим повздовжним червонуватим малюнком на спині. Черево світло-сіре, з 5 парами очей на 3, 5 і 8 кільцях та з сильними щелепами. Розповсюджена в озерах, ставках і болотах Європи. Молоді п'явки живляться личинками та хробаками, а дорослі ссуть кров хребетних тварин (особливо ссавців) і можуть, нассавшись до межі, обійтись без їжі більше року. Кокони відкладають у вологу прибережну землю. П'явки, подібно до олігохетів, гермафродити й схожі на них особливостями розмноження (відкладають кокони через поясок); однак їх здатність до регенерації значно менша й розмножуються вони лише статевим шляхом.

Herpobdella octoculata - п'явка восьмиока, до 6 см у довжину, доволі плоска. Звична в стоячих або повільних водоймах, причому переноситт навіть сильне забруднення. Нападає на різноманітних (живих і мертвих) личинок комах, переважно комарів-дзвінців, та інших дрібних тварин. Свої бурі кокони відкладають на каміння, рослини й т. п.

Clepsiue tesselata - татарська п'явка, з широкоовальним тілом, зеленкуватого бурого кольору, з декількома рядами бородавок на спині й 6 парами трикутних очей, розташованих одна-за-другою. Живе на півдні України й Росії.

Glossiphonia complanata - п'явка сплющена, 1-3 см у довжину. Прозора; забарвлення може бути різним, але, при цьому, спинна сторона зеленкувата або бурувата. Живе в стоячих і проточних водоймах; на рослинах і камінні. Присмокчується, переважно, до легеневих равликів (Pulmonata), нападає також на червів і личинок комах. Проявляє турботу про потомство, тягаючи на собі кокон і молодих п'явок.

Hemiclepsis marginata - п'явка облямована, до 5 см у довжину. Широко розповсюджена в стоячих і проточних водоймах. Ссе, переважно, кров риб і земноводних. Кокон приклеює до рослин або каменів. Проявляє турботу про потомство створюючи навколо кокона потік свіжої води.

Helobdella stagnalis - п'явка ставкова, до 1 см у довжину. Легковзнавана за темною округлою пластинкою на спині між 12-м та 13-м сегментами. Знаходиться увсюди: на рослинах і камінні, в стоячих й проточних водоймах. Висмоктує дрібних тварин (червів, рівноногих, молюсків і личинок комах, наприклад, личинок комарів).